Автор статті - пл.сен.Марта Тарнавська, ЧП Голова Ради Бібліотеки в 1964-1974 рр. (Авторський стиль збережено)

Починалося воно дуже просто і дуже по-пластовому: 10-й Самостійний Гурток Уладу Старших Пластунок “Чортополохи” у Філядельфії в січні 1958 р. вирішив змінити свою пластову спеціялізацію із “українського народного мистецтва” на “ведення бібліотеки при пластовій станиці”. Ініціатором такої зміни була старша пластунка Марійка Щука, яка саме здобула магістерський диплом професійного бібліотекаря в Дрексельському університеті (тоді ще знаному як Drexel Institute of Technology).

Марія Щука в березні провела гутірку про бібліотекарство, щоб познайомити “Чортополохів” із принципами фахового ведення бібліотек і запропонувала опрацьований нею план упрощеної системи каталогізації та клясифікації, опертої на десяточній системі Дюї. “Чортополохи” взялися за роботу серйозно і з повною посвятою. Вибрано управу бібліотеки, почалася кампанія збирання матеріялів, на частих робочих збірках “Чортополохи” каталогізували та оформлювали новопридбані книги. 9-го листопада 1958 року в Пластовому Домі при 827 N. Franklin St. у Філядельфії відбулося святочне багатолюдне відкриття бібліотеки. Офіційна її назва була “Бібліотека при Пластовій Станиці”. На печатках книжок стояло “10. Сам. Гурток УСП “Чортополохи”, але бібліотека від першого дня своєї діяльності була відкрита для всіх зацікавлених читачів, не тільки для пластунів. В січні 1959 року, після одного року проробленої праці і тільки два місяці після відкриття бібліотеки, Марія Щука звітує, що книгозбірня начисляє 616 томів, отримує регулярно 10 газет і 15 журналів, має 61 зареєстрованого члена та випозичила (від 15-го листопада 1958 до 31 січня 1959-го року) 75 книжок. Фінансовий оборот у цьому першому році виносив всього 200 доларів - вся праця виконувалась на громадських засадах, книги і періодика також були даровані.

Проте на обрії з’являються непередбачені загрозливі зміни. Марія Щука переїздить до Канади і бібліотека втрачає фахового керівника. Цю кризу подолано зразу: управу очолила старша пластунка Марія Одежинська і праця продовжується. Але насувається справжня криза, що загрожує дальшому існуванню пластової бібліотеки. У висліді масового переселення українців з центру міста до його північних районів, бібліотека втрачає читачів. 14 жовтня 1961 року пластова бібліотека востаннє відкрита для публіки в Пластовому Домі, а в листопаді 1962 року продають Пластовий Дім. Бібліотека не має відповідного приміщення, її книги і майно переховуються у тимчасових сховищах. “Чортополохи”, одначе, не відрікаються під первісного пляну і майбутнє бібліотеки - часто на порядку нарад. У квітні 1963 року о. Василь Головінський, парох української католицької церкви Царя Христа, пропонує бібліотеці безкоштовне приміщення в парафіяльному будинку на розі вулиць 16th St і Cayuga St., в районі міста, куди масово переселюються українці.

У квітні 1964 року товариство “Рідна Школа” приступає до спілки з Пластовою Станицею, щоб відновити діяльність бібліотеки. В квітні 1964 р. починається новий етап: під назвою “Бібліотека Пласту і Рідної Школи” книгозбірня під проводом “Чортополохiв” відкриває свої двері читачам у приміщенні парафіяльного дому. Проведена інвентура показує, що, незважаючи на поважні втрати у час кризи, книжковий фонд бібліотеки виносить 895 томів. “Рідна Школа” починає давати щорічну фінансову підтримку на закупівлю нових книжок і бібліотека починає рости і приєднувати щораз нових читачів. У жовтні 1968 року бібліотека “Чортополохів” відзначує своє десятиліття імпрезою “Книжка шукає читача”. Численна участь громадянства і відгуки преси свідчать про популярність і підтримку бібліотеки, яка на той час начисляє вже більше 3 тис. томів добірної українознавчої колекції і має 236 зареєстрованих членів.

В 1970 році бібліотека проголошує вперше конкурс книгочитання для молоді з грошовими нагородами, а в роках 1971 і 1972 літературно-мистецькі конкурси, де нагороди для молодих учасників оплачують українські підприємства міста Філадельфії. З нагоди 20-річчя бібліотеки в 1978 р. “Чортополохи” разом із Пластовою Станицею і Товариством “Рідна Школа” проголошують літературний конкурс, щоб стимулювати до творчости еміграційних українських письменників. Журі визначних літературознавців: Григорій Костюк, Юрій Лавріненко та Іван Коровицький розглядають критично 30 коротких оповідань, надісланих на конкурс з Америки, Канади, Англії та Австралії і нагороджують 5 письменників грошовими нагородами. У літературному вечорі беруть особисту участь члени журі, а професійні українські актори читають нагороджені твори. Літературний конкурс знаходить широкий відгук в еміграційний українській пресі.

Керівниками бібліотеки “Чортополохів” від самого її початку були члени куреня, професійні бібліотекарі або вчителі: Марія Щука, ЧП (1958 – 1960 рр.), Марія Одежинська, ЧП (1961-1962 рр., 1975 – 1976 рр., 1988 – 1991 рр.), Марта Тернавська, ЧП (1964 – 1974 рр.), Анна Максимович, ЧП (1977 – 1987 рр.).

1980 року українські організації м.Філядельфії закуповують у Дженкінтавні, на передмістях Філядельфії, будинок американської середньої школи і в ньому починає діяти Український Освітньо-Культурний Центр. Суботні українські школи об’єднуються в одну, локальні організації: Пласт, СУМ, Союз Українок, професійні та інші українські товариства знаходять приміщення під одним дахом. Туди, з ініціятиви першого голови УОКЦентру д-ра Олександра Черника (пл.сен., члена куреня “Лісові Чорти”), переноситься також Бібліотека Пласту і “Рідної Школи” і починає діяти у новому більшому приміщенні, в самому центрі життя української громади міста. Бібліотека росте, суботня школа українознавства, що діє тепер під назвою “Наша Українська Рідна Школа”, продовжує давати щорічні дотації на закупівлю нових матеріялів, “Чортополохи” безкоштовно продовжують виконувати всю бібліотечна роботу. В 1989 році книжковий фонд бібліотеки виносить 1,500 томів фахово закаталогізованої українознавчої колекції. Бібліотека обслуговує учнів і вчителів української школи, пенсіонерів і звичайних читачів, а вряди-годи також американців, які шукають англомовної інформації та матеріялів про Україну. Але ріст бібліотеки приносить також більші вимоги до організаторів. “Чортополохи” ростуть, крім сеніорського куреня діє і курінь старших пластунок, але молодші члени більше цікавляться виховною працею на пластових таборах, значне число “Чортополохів” живе поза Філядельфією. Великі Ради “Чортополохів”, що відбуваються кожних два роки, і на яких керівники звітують про працю бібліотеки, а “Чортополохи” вибирають нову управу, починають серйозно розглядати пропозиції, які надходять від керівництва УОКЦентру, перетворити пластову бібліотеку “Чортополохів” на загальногромадську установу.

І ось, у квітні 1992 року на основі договору між куренями “Чортополохи”, “Нашою Українською Рідною Школою” та Українським Освітньо-Культурним Центром “Бібліотека Пласту і Рідної Школи” реорганізується в статутово-оформлену програму УОКЦ і починає діяти під назвою “Українська Бібліотека”, під контролем дев’ятичленної Ради Бібліотеки. До обов’язків Ради Бібліотеки належить здобувати фінанси, наймати керівника Бібліотеки, наглядати за працею керівника і добровольців. Пластуни і далі виявляють зацікавлення бібліотекою, поодинокі “чортополохи” служать і надалі добровольцями, а часом і членами Ради бібліотеки, але поруч них бачимо відданих справі членів інших пластових куренів, зокрема таких як “Перші Стежі”, “Лісові Чорти”, “Бурлаки”, “Спартанки”. В роках 1992-1996 головою Ради бібліотеки є пл.сен. Марта Тарнавська, ЧП, від липня 1996 р. до червня 2004 р. - пл. сен. Софія Геврик, ПС, від червня 2004 р. до 2012 р. пл. сен. Роман Процик, ЛЧ.

Від 2012 року і дотепер Раду бібліотеки очолює Адріана Сидоряк.